Азіз Санкар — турецький молекулярний біолог, який вивчав механізми відновлення пошкодженої ДНК внаслідок дії ультрафіолету. За свої дослідження його нагородили Нобелівською премією з хімії, коронним досягненням у кар’єрі будь-якого вченого. Азіз Санкар став другим вченим турецького походження, який отримав Нобелівську премію. Далі на dallas1.one.
Хотів бути хіміком, а став медиком
Азіз Санкар народився 8 вересня 1946 у невеликому містечку Савур на південному сході Туреччини. Зростав у родині фермера та домогосподарки. Батьки освіти не мали, але доклали великих зусиль, аби Азіз та інші діти були освіченими. Початкову освіту здобув у Савурі, а середню — в Мардіні. Хлопець мав гарні досягнення, коли вчився у школі. Улюбленими уроками були математика, турецька, французька мови та особливо хімія, яку він хотів вивчати більш поглиблено. Тому після завершення школи хлопець склав вступний іспит на навчання у Стамбульському університеті на хімічному факультеті. Крім того, він також вирішив спробувати вступити на медичний факультет, оскільки п’ятеро його друзів планували стати лікарями. Обидва іспити він склав успішно, проте товариші переконали йти вивчати медицину.
На другому курсі медичного училища він вперше дізнався про подвійну спіраль ДНК, відтоді Азіз Санкар вирішив більше часу приділяти вивченню біохімії. Ближче до кінця навчання він проконсультувався з завідувачем кафедри біохімії Мутахаром Йенсоном щодо можливої роботи на кафедрі після закінчення університету. Але йому відмовили, обґрунтувавши це тим, що перш ніж займатись науковою діяльністю, необхідно пропрацювати у сфері медицині не менше двох років. Тому Азіз повернувся у Савур, аби займатись медичною практикою.
Переїзд до Штатів
У 1971 році Азіз отримав стипендію НАТО для досліджень в одній із країн-членів. Він обрав Сполучені Штати, де його прийняли в аспірантуру на кафедру біохімії в Університеті Джона Гопкінса. Та через брак навичок спілкування англійською мовою, наступного року молодому науковцю довелось повернутись додому.
Через пів року він вирішив повторити спробу та подав документи в Техаський університет у Далласі, де приєднався до лабораторії доктора Руперта. У 1977 році Азіз здобув ступінь доктора філософії з молекулярної та клітинної біології за роботу на тему фотореактивації ферменту бактерії E. coli. Йому вдалося відтворити ген фотоліази — ферменту, який відновлює молекулярні пошкодження в ДНК, внаслідок впливу ультрафіолетового випромінювання.
Відкриття, що принесло Нобелівську премію
У 2015 році Азіз Санкар разом із колегами-вченими Томасом Ліндалем і Полом Модрічем отримали Нобелівську премію з хімії за їх дослідження механізмів відновлення пошкодженої ДНК на молекулярному рівні. Молекула ДНК є нестабільною. Геном кожної клітини щодня зазнає тисячі спонтанних змін, зокрема під час копіювання ДНК для розмноження клітин. Також важливу роль у виникненні дефектів відіграють зовнішні несприятливі фактори: ультрафіолет, сигаретний дим, промислові викиди тощо, з яким люди стикають щодня.
Доктор Ліндал дослідив звичайне відновлення ДНК у клітинах. Доктор Модріч був нагороджений за відкриття того, як відбувається виправлення помилки в реплікації (подвоєнні) ДНК під час поділу клітин. Доктор Санкар отримав визнання за дослідження відновлення пошкодженої ДНК від дії ультрафіолетового дослідження. Якщо ж у людини присутні якісь дефекти у цій системі відновлення, вони мають ризик отримати рак шкіри від впливу сонячного світла.
Нові знання, якими поділились ці троє вчених допоможуть розробити нові методи лікування раку, а також хвороб, пов’язаних зі старінням.