Ідея створення громадської бібліотеки належала Даллаській федерації жіночих клубів, зокрема місіс Мей Діксон, що була головою організації. У той час місто мало кілька бібліотек, але всі вони були платними. На думку багатьох активістів, поява безплатної громадської бібліотеки сприяла б розвитку міста та підвищила його репутацію. Рушійною силою у втіленні цієї ідеї стала сама Мей Діксон, яка доклала великих зусиль на реалізацію задуму. Далі на dallas1.one.
Збір коштів та будівництво
До розв’язання проблеми відсутності безплатної бібліотеки долучилось багато громадських лідерів та активістів. У газеті Dallas Morning News надрукували статтю, де заявляли, що відсутність безплатної бібліотеки дивує туристів та принижує мешканців міста. Незабаром після цього допису за участі меценатів Далласа та простих містян на будівництво бібліотеки вдалось зібрати майже 12 000 доларів за кілька місяців. Крім того, місіс Мей Діксон звернулась з проханням про допомогу до американського металургійного підприємця Ендрю Карнегі, що надав на реалізацію проєкту грант у розмірі 50 000 доларів.
Перша громадська бібліотека Далласа розпочала роботу 22 жовтня 1901 року у двоповерховій будівлі на розі вулиць Коммерс і Харвуд. На першому поверсі була книжкова колекція, що налічувала 9852 томи, а на другому поверсі розташовувався зал Карнегі-хол і Художня кімната, яка також стала першою загальнодоступною художньою галереєю в Далласі та згодом перетворилась у сучасний Далласький музей мистецтв.
Розширення бібліотеки
Громадська бібліотека Далласа Карнегі мала широкий попит ще з перших днів роботи, а за кілька років вже потребувала додаткових приміщень. Тоді у 1914 році у місті відкрилась філія Оук Кліфф за фінансової підтримки того самого мецената Ендрю Карнегі.
Розвиток бібліотеки тривав навіть коли у країні були важкі часи. У 1930-х роках, коли настала Велика депресія, бібліотека відкрила ще чотири філії, зокрема бібліотеку Пола Лоуренса Данбара, яка була першою, що обслуговувала афроамериканське населення Далласа. Інша філія — Бібліотека Сангера обслуговувала переважно єврейське населення, яке на той час проживало у Південному Далласі.
Поява книгомобіля
Перший книгомобіль для бібліотеки придбала Далласька федерація жіночих клубів. Транспорт використовувався для перевезення книжок між філіями, а також дозволяв доставляти книги у громади, мешканці яких не мати доступу до бібліотеки.
До 1950 року група місцевих активність створила організацію під назвою “Друзі публічної бібліотеки Далласа” для полегшення роботи бібліотеки. А за кілька місяців ця організація придбала другий книгомобіль. Крім того, вони розпочали успішну кампанію з метою пошуку коштів для нової бібліотеки в центрі міста. Ще одним проєктом було створення окремого сховища для дорогих і рідкісних книг.
Оновлення бібліотеки
У 1954 році стару бібліотеку Карнегі знесли через поганий стан, а на цьому місці звели сучасне шестиповерхове приміщення, яке вміщало 433 000 книг. На час будівництва бібліотека тимчасово переїхала до міського залізничного депо Union Station.
Сучасна будівля
У 1972 році у місті виділили ділянку площею 114 000 квадратних футів для будівництва нової центральної будівлі бібліотеки, яка була відкрита у 1982 році. Це була одна з перших бібліотек у країні, яка мала онлайн картотеку. Згодом також була впроваджена комп’ютерна система STAR, що дозволяла відвідувачам отримувати доступ до безлічі електронних баз даних та інтернету.
Бібліотека була перейменована в 1986 році на Центральну бібліотеку імені Джона Еріка Джонсона на честь колишнього мера, який відіграв важливу роль у її розвитку.